Стан і межі локального агента
Стан і межі локального агента — LangGraph: локальний агент зі станом і переглядом. Контракт лабораторії; Описати стан; Визначити очікувані переходи. Практичне завдання: Практика: Стан і межі локального агента.
Демо-версія. Матеріали проходять редакторську перевірку.
Що розглянемо
- Контракт лабораторії
- Описати стан
- Визначити очікувані переходи
Контракт лабораторії
Побудуємо агента, який читає одну з двох навчальних нотаток і готує короткий попередній перегляд. Він не надсилає повідомлень, не виконує команд і не підключає модель. Детермінований планувальник замінює модель, тому однаковий запит дає однаковий маршрут. Це дозволяє окремо перевірити оркестрацію, збереження стану та людський перегляд. LangGraph керує переходами між вузлами; право читати файл або писати назовні визначає ваш код і середовище. Створіть окремий каталог, встановіть залежності лише за потреби й збережіть lockfile. Наведені команди призначені для учня; автор курсу їх не запускав. Очікуваний результат першого кроку — порожній навчальний проєкт із записаними версіями. Якщо імпорт бібліотеки не працює, спершу звірте підтримувану версію Node та фактичний пакет, а не замінюйте API здогадками. Жодний ключ провайдера для цих вправ не потрібен.
mkdir langgraph-readonly-lab
cd langgraph-readonly-lab
npm init -y
npm install @langchain/langgraph @langchain/core zod
npm ls @langchain/langgraph @langchain/core zod
Описати стан
Стан — це узгоджена форма даних між вузлами. Збережіть наведений модуль як state.mjs. Поле request містить ідентифікатор і дозволену тему, note — прочитану нотатку, proposal — запропонований текст, digest — відбиток пропозиції, approved — рішення перегляду, preview — кінцевий навчальний результат. Початкові значення прибирають неоднозначність між порожнім значенням і ще не створеним полем. Схема використовує актуальний StateSchema та Zod. Вузол повертатиме часткове оновлення, наприклад тільки note; решта полів залишиться у стані. За замовчуванням нове значення поля замінює старе. У нашому послідовному графі немає двох одночасних авторів одного поля, тому спеціальний reducer не потрібен. Схема описує структуру, але зовнішній запит окремо перевіримо до запуску графа. Не зберігайте у стані токени, файлові дескриптори чи підключення: checkpoint має містити серіалізовані робочі дані.
// state.mjs
import { StateSchema } from '@langchain/langgraph';
import * as z from 'zod';
export const Request = z.object({
id: z.string().regex(/^lab-[a-z0-9-]{1,32}$/),
topic: z.enum(['backup', 'permissions'])
}).strict();
export const State = new StateSchema({
request: Request,
note: z.string().default(''),
proposal: z.string().default(''),
digest: z.string().default(''),
approved: z.boolean().default(false),
preview: z.string().default('')
});
Визначити очікувані переходи
Перед кодом графа запишіть таблицю очікувань. Для теми backup планувальник обирає нотатку backup; після читання з'являється proposal; перед попереднім переглядом виконання зупиняється на review. Відмова завершує граф без preview. Погодження створює лише локальний рядок preview, який не надсилається сторонньому сервісу. Такі спостереження стануть перевірками останнього уроку. Відокремте бізнесовий ідентифікатор request.id від thread_id: перший описує завдання, другий адресує історію виконання. В реальному сервісі власник потоку має визначатися автентифікованим сервером, а не довільним значенням із клієнта. Запишіть також негативні випадки: невідома тема відхиляється, змінена пропозиція потребує нового рішення, інший потік не бачить старого стану. Очікуваний результат — таблиця з умовою, наступним вузлом і видимим полем. Якщо немає поля, за яким можна перевірити поведінку, уточніть контракт до написання наступного вузла.
Практичне завдання
Практика: Стан і межі локального агента
Перейти до навчання