Безкоштовний урок

Місяць: фази, затемнення й припливи

Місяць: фази, затемнення й припливи — Як працює Всесвіт: космос для початківців — від балкона й далі. Спершу перевірте здогад: чому Місяць змінює форму?; Модель із лампою та апельсином; Чому до нас повернений майже той самий бік; Затемнення і нахил місячної орбіти; Припливи: важлива різниця сили тяжіння; Від моделі до спостереження справжнього Місяця.…

Демо-версія. Матеріали проходять редакторську перевірку.

Що розглянемо

  • Спершу перевірте здогад: чому Місяць змінює форму?
  • Модель із лампою та апельсином
  • Чому до нас повернений майже той самий бік
  • Затемнення і нахил місячної орбіти
  • Припливи: важлива різниця сили тяжіння
  • Від моделі до спостереження справжнього Місяця

Спершу перевірте здогад: чому Місяць змінює форму?

Земна тінь не створює звичайних фаз Місяця. Сонце постійно освітлює приблизно половину місячної кулі, а під час руху Місяця навколо Землі ми бачимо різні частини цієї освітленої половини.

Це можна перевірити за положенням серпа. Молодий Місяць видно неподалік Сонця: низько на заході після заходу сонця. Старий серп з’являється низько на сході перед світанком. Якби фази спричиняла тінь Землі, така геометрія не працювала б. Земна тінь справді іноді падає на Місяць, але ця окрема подія називається місячним затемненням.

Вигаданий приклад. Олена бачить тонкий серп о 19:00 на заході й каже, що Земля закрила частину Місяця. Назар просить її подумки провести лінію від Сонця, яке щойно зайшло, до серпа. Вони розташовані майже в одному напрямку, тому Земля не може стояти між ними. Видима темна частина — це нічний бік Місяця, а не тінь Землі.

Модель із лампою та апельсином

Поставте відкриту лампу збоку на рівні голови: це Сонце. Апельсин або матовий м’ячик на олівці буде Місяцем, а ваша голова — Землею. Тримайте «Місяць» на витягнутій руці трохи вище голови й повільно повертайтеся, дивлячись на нього. Не дивіться на яскраву лампу зблизька.

Коли апельсин між вами й лампою, до вас повернений його темний бік: молодик. Трохи поверніться — з’явиться зростаючий серп. Через чверть оберту освітлено половину видимого диска: перша чверть. Коли лампа позаду вас, видно майже весь освітлений бік: повня. Підніміть апельсин над тінню голови, щоб випадково не змоделювати затемнення. Далі видима освітлена частина зменшується через останню чверть до молодика.

Цикл від молодика до наступного молодика триває приблизно 29,5 доби. Збільшення освітленої частини називають зростанням, зменшення — спаданням. Зростаючий серп видно ввечері на заході; перша чверть високо ввечері; повня сходить приблизно на заході сонця; остання чверть сходить приблизно опівночі. У звичній вертикальній орієнтації зростаюча частина зазвичай праворуч у Північній півкулі й ліворуч у Південній; біля екватора та при нахиленому горизонті серп може виглядати повернутим.

Чому до нас повернений майже той самий бік

Місяць обертається навколо власної осі один раз за один оберт навколо Землі — приблизно за 27,3 доби. Це синхронне обертання, яке виникло через тривалу припливну взаємодію із Землею. Через нього до нас постійно повернена майже та сама півкуля. Невеликі видимі похитування, або лібрації, дають змогу з часом зазирнути трохи за її краї.

Намалюйте крапку на апельсині й тримайте її поверненою до носа, поки обходите уявну Землю. Щоб крапка весь час дивилася на вас, апельсин має зробити один повний оберт відносно кімнати. Отже, твердження «Місяць не обертається» помилкове.

Невидима із Землі півкуля — зворотний бік, а не постійно «темний бік». Він теж має день і ніч. Під час молодика ближній до нас бік переважно неосвітлений, а зворотний — освітлений. Середня відстань до Місяця становить близько 384 400 км. Лазерні вимірювання за відбивачами на Місяці показують, що він віддаляється приблизно на 3,8 см на рік.

Затемнення і нахил місячної орбіти

Сонячне затемнення можливе лише біля молодика, коли Місяць проходить між Землею й Сонцем та кидає тінь на Землю. Місячне затемнення можливе лише біля повні, коли Місяць входить у тінь Землі. Проте вони не відбуваються щомісяця: орбіта Місяця нахилена приблизно на 5° до площини земної орбіти. Зазвичай Місяць проходить вище або нижче потрібної лінії. Затемнення виникає, коли молодик або повня припадає поблизу вузла — місця перетину цих площин.

Під час місячного затемнення Місяць може стати мідно-червоним, бо частина сонячного світла проходить крізь атмосферу Землі та заломлюється в напрямку місячної поверхні. Таке затемнення можна безпечно спостерігати неозброєним оком.

Для прямого спостереження часткового або кільцеподібного сонячного затемнення потрібен справний спеціальний сонячний фільтр, що відповідає ISO 12312-2. Звичайні сонцезахисні окуляри не підходять. Не дивіться на Сонце через бінокль, телескоп чи камеру без правильно встановленого сонячного фільтра на передній частині приладу: оптика концентрує світло. Безпечна альтернатива — непряма проєкція через маленький отвір, стоячи спиною до Сонця.

Припливи: важлива різниця сили тяжіння

Для припливів важливе не лише те, що Місяць притягує воду, а те, що його тяжіння неоднакове на різних частинах Землі. Ближній бік притягується трохи сильніше за центр, а дальній — трохи слабше. Ця різниця, або припливна сила, розтягує спрощену Землю з суцільним океаном уздовж лінії Земля—Місяць і створює два припливні виступи: з боку Місяця та з протилежного боку.

Обертаючись, Земля проводить узбережжя через ці області. Тому багато місць мають дві високі й дві низькі води протягом місячної доби тривалістю приблизно 24 години 50 хвилин; сусідні високі води в ідеалізованій схемі розділяє близько 12 годин 25 хвилин. Реальні береги можуть мати один приплив, два нерівні припливи або інший час через форму басейнів, глибину, материки й місцеву динаміку. Для планування на узбережжі потрібна місцева таблиця припливів, а не лише фаза Місяця.

Сонце також створює припливи. Біля молодика й повні сонячний і місячний внески підсилюють один одного: діапазон між високою та низькою водою зазвичай більший — це сизигійні припливи. Біля чвертей внески частково компенсуються, створюючи менший діапазон — квадратурні припливи.

Від моделі до спостереження справжнього Місяця

Модель пояснює геометрію, але щоденник показує, як вона виглядає на небі. Для кожного спостереження запишіть дату, час, місце, хмарність, напрямок і висоту Місяця, приблизну форму освітленої частини та спосіб спостереження. Досить ока; застосунок або календар потрібен лише для перевірки.

Вигаданий приклад записів. У понеділок о 19:10 спостерігач малює тонкий серп низько на заході. У четвер о 19:10 освітлена частина більша, а Місяць розташований вище й східніше. Висновок: він зростає, а час його заходу стає пізнішим. Це прогноз, який можна перевірити наступного вечора, а не доказ на основі двох записів.

Поширені помилки: називати фазу земною тінню; плутати «чверть орбіти» з «чвертю освітленого диска»; вважати зворотний бік постійно темним; передбачати місцевий час припливу тільки за фазою; дивитися на Сонце без належного захисту. Хороший запис містить достатньо деталей, щоб наступне спостереження могло підтвердити або спростувати прогноз.

Практичне завдання

Змоделюйте фази й створіть тижневий місячний журнал

Перейти до навчання

Програма курсу

  1. Ваша адреса у Всесвіті
  2. Ваш перший вечір під небом
  3. Місяць: фази, затемнення й припливи
  4. Чому змінюються пори року (і відстань тут не головне)
  5. Наші сусіди: планети, супутники й комети
  6. Гравітація й орбіти: чому космічна станція не падає
  7. Зорі: від народження до білого карлика
  8. Світло як посланець: як ми дізнаємося, з чого складаються зорі
  9. Галактики: Чумацький Шлях та його сусіди
  10. Чорні діри без містики
  11. Великий вибух, темна матерія і темна енергія
  12. Чи самі ми у Всесвіті? І як перевіряти космічні новини