Безкоштовний урок

Карта світу в 1450 році

Карта світу в 1450 році — Епоха великих географічних відкриттів: подорожі, навігація, карти та їхня ціна. «Хто відкрив Америку?» — неправильна форма запитання; Чотири різні картини відомого світу; Як інформація потрапляла на карту; Відсутність на карті не означає відсутності знань; Практичне читання старої карти. Практичне завдання: Прочитайте карту XV…

Демо-версія. Матеріали проходять редакторську перевірку.

Що розглянемо

  • «Хто відкрив Америку?» — неправильна форма запитання
  • Чотири різні картини відомого світу
  • Як інформація потрапляла на карту
  • Відсутність на карті не означає відсутності знань
  • Практичне читання старої карти

«Хто відкрив Америку?» — неправильна форма запитання

Фраза «Колумб відкрив Америку в 1492 році» описує подію лише з європейського погляду. На той час в Америках давно жили численні народи зі своїми містами, державами, господарством і географічними знаннями. Приблизно за п’ять століть до Колумба норвежці вже дісталися Ньюфаундленду. Сам Колумб вважав, що досяг частини Азії. Тому корисніше питати: хто дізнався про яке місце, коли і завдяки якому контакту? У цьому курсі слово «відкриття» означатиме появу місця в європейських знаннях і картах, якщо не зазначено інше. Мета уроку — прочитати карту XV століття як свідчення того, що її укладачі знали, чого не знали та що вважали важливим.

Чотири різні картини відомого світу

Грецьке слово ойкумена означало населений або відомий світ. У різних традиціях межі такого світу були різними. «Географія» Птолемея, створена у II столітті й поширена в латинських копіях у Європі на початку XV століття, давала координатну сітку та докладний образ Середземномор’я. Карта аль-Ідрісі 1154 року поєднала знання про Північну Африку, Близький Схід і торговельні шляхи; південь на ній угорі. Корейська Канґнідо 1402 року показує Китай і Корею дуже великими, але також містить упізнавані Європу й Африку. Карта венеційського монаха Фра Мауро, завершена приблизно в 1450-х роках, докладно відображає Африку, Азію та Індійський океан. Це не послідовні сходинки від «помилки» до «істини», а різні добірки знань.

Як інформація потрапляла на карту

Укладач карти не бачив кожного узбережжя особисто. Він зводив докупи старі тексти, карти, оповіді купців, моряків, паломників і дипломатів. Канґнідо створили в Кореї на основі китайських карт, частина матеріалу яких походила з ісламської географічної традиції. Фра Мауро працював у торговельній Венеції та використовував повідомлення мандрівників про Африку й Азію. На відміну від Птолемеєвої моделі замкненого Індійського океану, його карта показує океан відкритим і допускає шлях навколо півдня Африки. Це була обґрунтована інтерпретація чужих повідомлень, а не запис перевіреної ним навколосвітньої подорожі. Освічені автори в кількох традиціях знали про кулястість Землі, але з цього не випливає, що так думала кожна людина у 1450 році.

Відсутність на карті не означає відсутності знань

На цих афроєвразійських картах немає повного зображення Америк, Австралії, Антарктиди й більшої частини Тихого океану. Проте мешканці Америк і Австралії знали власні землі, а полінезійські мореплавці передавали знання про зорі, хвилі, вітри, птахів і острови через навчання, пам’ять та усну традицію. Паперова карта — лише один спосіб зберігати географію. Тому висновок «світ був невідомий» хибний. Точніше сказати: жодна відома карта 1450 року не об’єднувала географічні знання всіх народів про всю планету. Так само дивна форма берега не робить карту марною. Вона може показати джерела укладача, торговельні інтереси, політичний центр або прогалину в доступній інформації.

Практичне читання старої карти

Уявімо вигадану ученицю Марію, яка розглядає Канґнідо. Спочатку вона пише: «Корея завелика, отже карта погана». Після порівняння з сучасною картою її висновок стає точнішим: Корея й Китай непропорційно великі; Африка та Європа стиснені, але впізнавані; розмір Кореї підказує, де й для кого створили карту. Для перевірки старої карти запишіть її назву, місце й час створення, орієнтацію, п’ять упізнаваних об’єктів, п’ять пропусків або спотворень, одну деталь про інтереси укладачів і одне запитання до джерел. Не плутайте орієнтацію з точністю: південь угорі не є помилкою. Не приписуйте укладачеві сучасні кордони й не робіть висновку про знання всього суспільства за одним артефактом.

Практичне завдання

Прочитайте карту XV століття

Перейти до навчання

Програма курсу

  1. Карта світу в 1450 році
  2. Шлях перцю: навіщо взагалі плисти?
  3. Навігатор без GPS: визначте власну широту
  4. Кораблі, які зробили далекі подорожі можливими
  5. До Колумба: полінезійці, скандинави та Чжен Хе
  6. Португалія вздовж узбережжя Африки
  7. Колумб: суперечка про розмір Землі
  8. Васко да Гама та світ Індійського океану
  9. Світ на двох: Тордесільяський договір
  10. Магеллан і Елькано: перша навколосвітня подорож
  11. Карти, що змінили світ
  12. Життя на борту
  13. Завоювання та велике вимирання
  14. Колумбів обмін на вашій тарілці
  15. Атлантична работоргівля
  16. Довгота, Тасман і Кук: кінець епохи
  17. Як доба великих географічних подорожей живе сьогодні