Безкоштовний урок

Навігатор без GPS: визначте власну широту

Навігатор без GPS: визначте власну широту — Епоха великих географічних відкриттів: подорожі, навігація, карти та їхня ціна. Коли берег зникає; Два способи знайти широту за небом; Саморобний квадрант і безпечне вимірювання; Від вимірювання до похибки; Числення шляху: друга половина роботи. Практичне завдання: Виміряйте широту й оцініть похибку.

Демо-версія. Матеріали проходять редакторську перевірку.

Що розглянемо

  • Коли берег зникає
  • Два способи знайти широту за небом
  • Саморобний квадрант і безпечне вимірювання
  • Від вимірювання до похибки
  • Числення шляху: друга половина роботи

Коли берег зникає

Місце на Землі описують двома координатами. Широта показує відстань на північ або південь від екватора: від 0° на екваторі до 90° на полюсах. Довгота показує положення на схід або захід від обраного початкового меридіана.

Небо дає широту значно простіше, ніж довготу. Якщо рухатися на північ або південь, висота небесного полюса й траєкторія Сонця над горизонтом змінюються передбачувано. Але однакова картина неба проходить над різними довготами в різний час. Тому для довготи потрібні ще точний час і розрахунок. Вимірювання одного кута без годинника не визначає повну позицію.

Два способи знайти широту за небом

У Північній півкулі висота Полярної зорі над видимим горизонтом приблизно дорівнює північній широті. На екваторі вона біля горизонту; на Північному полюсі — майже над головою. Це наближення: Полярна зоря розташована менш ніж за 1° від небесного полюса, а точна навігація також враховує рефракцію та поправки приладу.

Інший спосіб працює в обох півкулях: виміряти найбільшу висоту Сонця під час проходження місцевого меридіана. Треба знати схилення Сонця — його кутове положення на північ або південь від небесного екватора. Орієнтовні значення: близько 20 березня — 0°; 21 червня — +23,4°; 22 вересня — 0°; 21 грудня — −23,4°. Між цими датами потрібна таблиця або астрономічний калькулятор на конкретний день.

На рівнодення модуль широти дорівнює 90° − висота Сонця опівдні. Загальніший розрахунок залежить від того, з якого боку від зеніту проходить Сонце. Формули 90° − висота + схилення для північної широти та 90° − висота − схилення для південної правильні лише за вказаної в них геометрії: відповідно Сонце на півдні або на півночі. У тропіках його бік може змінюватися протягом року.

Саморобний квадрант і безпечне вимірювання

Для простого квадранта потрібні транспортир, приблизно 20 см нитки, гайка або шайба, соломинка й клейка стрічка. Прикріпіть соломинку вздовж прямого краю транспортира. Прив’яжіть нитку в центрі прямого краю, а до другого кінця — тягарець. Коли соломинка горизонтальна, нитка має перетинати позначку 90°. Наведіть соломинку на зорю, затисніть нитку й прочитайте шкалу. Висота зорі — різниця між показом і 90°: і 52°, і 128° дають 38°. Зробіть три вимірювання та обчисліть середнє.

Не дивіться на Сонце через соломинку, прилад чи неозброєним оком. Для Сонця використовуйте тінь. Поставте олівець або палицю вертикально на рівну поверхню поблизу місцевого сонячного полудня, коли тінь найкоротша. Виміряйте висоту предмета H і довжину тіні S; висота Сонця дорівнює arctan(H ÷ S). Наприклад, S ÷ H дорівнює 1,00 при 45°, приблизно 0,58 при 60° і 0,36 при 70°. Звичайні 12:00 на годиннику не обов’язково є місцевим сонячним полуднем.

Від вимірювання до похибки

Вигаданий навчальний приклад. Олена виміряла Полярну зорю тричі: 39,0°, 38,5° і 39,0°. Середнє: (39,0 + 38,5 + 39,0) ÷ 3 = 38,83°, або приблизно 38,8° пн. ш. Карта показує 38,5° пн. ш. Різниця становить |38,8 − 38,5| = 0,3°. Один градус широти — приблизно 111 км, тому її похибка вздовж меридіана дорівнює близько 0,3 × 111 = 33 км.

Поширені помилки: сплутати показ транспортира з висотою; використати один нестійкий результат; міряти від нерівного горизонту; не тримати тіньовий стрижень вертикально; узяти схилення Сонця для сусіднього сезону; автоматично застосувати формулу для Сонця на півдні, коли воно проходить на півночі. На хиткій палубі до цього додаються рух судна та нечіткий морський горизонт.

Числення шляху: друга половина роботи

Широта дає лише половину позиції. Для решти мореплавці застосовували числення шляху: починали з відомої точки й оцінювали нове місце за курсом, швидкістю та часом. Напрям давав магнітний компас; час відлічував пісковий годинник; швидкість згодом вимірювали лагом із розміченим тросом. Звідси походить назва одиниці швидкості «вузол».

Вигаданий приклад: судно йде точно на захід зі швидкістю 5 вузлів протягом 24 годин. Розрахована відстань — 5 × 24 = 120 морських миль, приблизно 222 км. Якщо справжня середня швидкість була 4,5 вузла, лише швидкісна похибка вже становить 12 морських миль; течія може додати бокове зміщення. Такі помилки накопичуються. Спостереження широти могло виправити положення північ–південь, але не показувало, як далеко судно пройшло на схід або захід. Практичним прийомом було дійти до широти порту, а потім іти вздовж цієї паралелі, доки не з’явиться земля.

Практичне завдання

Виміряйте широту й оцініть похибку

Перейти до навчання

Програма курсу

  1. Карта світу в 1450 році
  2. Шлях перцю: навіщо взагалі плисти?
  3. Навігатор без GPS: визначте власну широту
  4. Кораблі, які зробили далекі подорожі можливими
  5. До Колумба: полінезійці, скандинави та Чжен Хе
  6. Португалія вздовж узбережжя Африки
  7. Колумб: суперечка про розмір Землі
  8. Васко да Гама та світ Індійського океану
  9. Світ на двох: Тордесільяський договір
  10. Магеллан і Елькано: перша навколосвітня подорож
  11. Карти, що змінили світ
  12. Життя на борту
  13. Завоювання та велике вимирання
  14. Колумбів обмін на вашій тарілці
  15. Атлантична работоргівля
  16. Довгота, Тасман і Кук: кінець епохи
  17. Як доба великих географічних подорожей живе сьогодні